Сторінка соціального педагога
Соціальний педагог Кролевецького ЗДО (ЦРД) №9 "Ромашка"
Кролевецької міської ради
Леся ДЕМЧЕНКО
https://osvitoria.org/ - джерело
Консультація для батьків
«Формування навичок самообслуговування у дітей з особливими потребами»
Уміння заправити ліжко, правильно і швидко одягнутися, почистити зуби, вимити руки, накрити на стіл і помити посуд, навряд чи менш важливі для дитини, ніж здатність читати або знання геометричних фігур. Дуже важливо освоїти ці вміння своєчасно.
До числа основних навичок, які забезпечують самостійність дитини в будь-якій ситуації, відносяться: навички самообслуговування та навички догляду за будинком. Вміння першої групи мають безпосереднє відношення до самої дитини, безпосередньо ведуть до самостійності і «дорослості», і вчитися їм простіше. Друга група умінь - для дитини щось абстрактне, неочевидне, тому для їх освоєння потрібна додаткова мотивація.
Необхідною умовою занять з розвитку дітей і навчання їх зазначеним умінням є так звані «підготовчі навички» до яких відносяться: загальна моторика (ходьба по горизонтальній поверхні і по сходинках, вміння сідати на стілець і вставати з нього) і дрібна моторика (виконання простих маніпуляцій з предметами, вміння брати дрібні предмети двома пальцями, маніпуляції з водою). Приступати до навчання того чи іншого навику самообслуговування можна тільки тоді, коли дитина вільно володіє підготовчими навичками.
Процес навчання оволодіння навичками буде успішнішим, якщо буде проводитися систематично, з урахуванням особливостей розвитку та на позитивному емоційному фоні.
При освоєнні навичок самообслуговування і особистої гігієни дитина з особливими потребами потребує створення спеціальних умов. В даному випадку виявляються важливими такі дрібниці, як висота столу і стільця (при навчанні навичкам самостійності при прийомі їжі), гумовий килимок на дні ванни (при навчанні вмінню митися), зручна «сходинка» перед раковиною (при освоєнні умінь вмиватися, чистити зуби і мити руки).
Краще всього буде почати вчити дитину побутовим навичкам і самостійності на найпростішому матеріалі (великому, зручному, безпечному) і в самих простих умовах, без додаткових ускладнюючих факторів і незручностей.
Після кожної самостійної дії, яким би результатом вона не завершилася б, дитину слід похвалити, адже невдача, супроводжувана негативними емоціями, може спровокувати відмову від подальшої участі в навчанні або небажання виконувати вже майже освоєний дію.
Під час навчання умінням, що передбачає виконання ланцюжка окремих дій і операцій, найбільшу ефективність демонструє методика з використанням скорочення кількості ланок (з ланцюжка операцій), що пропонуються йому для засвоєння на кожному етапі навчання. Ця методика передбачає, що дорослий, на початковому етапі навчання виконує практично весь необхідний ланцюжок операцій самостійно, залишаючи дитині лише завершальний крок і закріплюючи його раз по раз. Наступний етап навчання полягає в приєднанні до вже освоєної операції тієї, що передує їй в ланцюжку дій і закріпленні вже двох останніх кроків. Поступово дорослий, роблячи за дитину все менше операцій, підводить його до повністю самостійного виконання всього ланцюжка дій.
Наприклад, вміння мити руки з милом складається з наступних операцій:
1. відкрити кран
2. взяти мило
3. намилити руки
4. покласти мило
5. потерти руки
6. сполоснути руки
7. закрити кран
8. взяти рушник
9. витерти руки рушником
10. повісити рушник на місце
Йдучи за цією методикою, на перших заняттях з освоєння навику миття рук дорослий здійснює за дитину дії з 1 по 9, заохочуючи дитину виконати операцію № 10 - повісити рушник на місце. Потім, продовжуючи робити за малюка всі основні операції, він дає йому вже більше повноважень - пропонує самостійно витерти руки рушником і повісити його на місце. Просуваючись в такому навчанні, дитина з кожним разом виконує все більше операцій: вже знайомі та звичні і одну нову.
Нерідко в ході навчання побутовим навичкам і самообслуговування використовується фізична допомога дитині з боку дорослого - так званий прийом «рука в руці». Це впевнене управління руками дитини, при цьому рука когось з батьків знаходиться поверх руки дитини і веде її. Самі батьки перебуваючи за спиною або збоку дитини, створюють ілюзію самостійного виконання. Необхідно намагатися швидше зменшувати подібну допомогу, даючи лише поштовх до дії і надаючи дитині можливість виконати цю дію самостійно, заохочуючи спочатку за найменший самостійний рух. Допомога може також надаватися у вигляді вказівного жесту або словесної підказки.
Ще одне дуже важливе правило, без якого неможливо навчити дитину чого б то не було, в тому числі і виконання тих чи інших дій з самообслуговування, особистої гігієни та ведення побуту, - це безперервність навчального процесу. Дитина повинна завжди робити те, що вона уже вміє, і отримувати мінімальну допомогу в тому, чому ще не навчилася. Наприклад, якщо дитина вчиться самостійно одягатися, не варто вдягати її через поспіх або нетерпіння - це просто зіб'є дитину з пантелику і сформує очікування того, що її будуть одягати завжди. В такому випадку зусилля дорослих по формуванню даного вміння натраплять на нерозуміння з боку дитини, а результати навчання істотно відсунуться в часі. Наполегливість і терпіння – важливі якості для батьків.
У ролі педагога може виступати кожен член сім'ї - досить лише переконатися, що в своїх заняттях з малюком всі дотримуються схожих принципів і прийомів, однаково оцінюють те, що відбувається. Якщо всі в родині діють спільно, результати приходять швидше.
Джерело: сайт Всеосвіта. Катерина КЛОЧКОВА
